ПРАГМАТИЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ІНВЕКТИВНИХ НОМІНАЦІЙ ОСОБИ (НА МАТЕРІАЛІ ПРОЗИ ІРЕНИ КАРПИ)
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(93).2020.87-95Ключові слова:
інвектива, номінація, негативна оцінка, образа, лайка, глум, іронія, зооморфізми, демонологія.Анотація
У статті представлено аналіз лексичних інвективних одиниць для характеристикиособи. Матеріалом дослідження слугували прозові твори І. Карпи (романи "Bitches GetEverything", "Добло і зло", "50 хвилин трави"). Для з’ясування прагматичного потенціалуінвективних номінацій особи використано низку методів, зокрема метод аналізу – для описуосновних підходів щодо трактування інвективи в комунікативному, когнітивному,соціокультурному, лінгвокультурному аспектах; метод синтезу, за допомогою якогоузагальнено основні положення та висновки; дефініційний аналіз, суть якого полягає втлумаченні поняття «інвектива» в сучасному мовознавстві; використання методунаскрізного виписування, семантико-стилістичного аналізу та описового методу пов’язане ізсистемним підходом до опрацювання мовних засобів, що репрезентують негативну оціннусемантику, виражену інвективними лексемами для характеристики особи. Увагуакцентовано на варіативності термінів (обсценна лексика, пейоратив, лайка, ненормативналексика, знижена лексика, арго, просторіччя, вульгаризми, сленг та ін.), що використовуютьдля позначення лексики з негативним значенням. Описано лексеми для характеристикиморально-етичної сфери життєдіяльності особи (переважно жінки), зокремапродемонстровано описові номінації, ужиті як прихована іронія. Продемонстрованоінвективи, що мають на меті принизити соціальний статус особи. Широко представленоінвективні номінації, які виражають негативну оцінку інтелектуальних здібностейчоловіка / жінки. Відзначено основну тенденцію до активного використання табуйованихлексем, асоційованих із поняттями пристойності / непристойності, що зневажливохарактеризують жінку як представницю «легкої поведінки». Виокремлено інвективи,використані на позначення таких аспектів людської діяльності, як-от: вік, національнаналежність тощо. Визначено інвективні номінації, пов’язані з назвами тварин, язичницькимимотивами, богохульством.Посилання
Білоконенко Л. А. Пейоративна йінвективна лексика вміжособистісному конфлікті.Філологічні студії. 2012. Вип. 7 (2).С. 119–127.
Карпа І. 50 хвилин трави. Харків,2004. 239 с.
Карпа І. Bitches Get Everything.Харків, 2007. 240 с.
Карпа І. Добло і зло. Харків, 2008.319 с.
Муратова І. С. Мовна інвектива якодиниця вербальної агресії. ВісникЖитомирського державногоуніверситету. Серія «Філологічнінауки». 2009. Вип. 48. С. 198–201.
Словник української мови: в 11-тит. / АН Української РСР, Ін-тмовознав. ім. О. О. Потебні; редкол.:І. К. Білодід (голова) та ін. Київ, 1970–1980. Т. 8. 1980. С. 298.; Т. 4. 1973.С. 24.
Ставицька Л. Українська мова безтабу. Словник нецензурної лексики таїї відповідників. Київ, 2008. С. 11–70.
Форманова С. В. Стилістичніособливості інвективи в українськіймові. Записки з українськогомовознавства. 2013. Вип. 20. С. 124–131.
Форманова С.В. Інвектива всучасних інтернет-виданнях. YoungScientist. № 9.1 (61.1). September,2018. С. 121–124.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).