ЛІНГВАЛЬНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ОБРАЗІВ ЧОЛОВІКА І ЖІНКИ В ПОВІСТІ ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА "ЖІНКА-ЗМІЯ"
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(93).2020.58-66Ключові слова:
образ жінки, образ чоловіка, вербалізація, назва, мовні засоби, атрибутив, синоніми, антоніми.Анотація
У статті проаналізовано мовні одиниці й художні засоби, котрі формуютьматрицю чоловічого й жіночого образів. Матеріалом для дослідження слугувалаповість В. Шевчука "Жінка-змія". Використано такі методи дослідження:лінгвістичне спостереження й опис мовних явищ; метод декодування художньоготексту, аналіз, синтез, індукцію, дедукцію, а також метод суцільної вибірки.Художнім образам належить ключова позиція в процесі інтерпретації тексту, це– найважливіші елементи в його структурі. Установлено, що для створенняобразу найбільшої ваги набуває значимість лексичного простору, адже саме словоє основною одиницею мови загалом і тексту зокрема. Лексеми є провідникомінтенції автора тексту, основою для адекватного розуміння сенсу тексту. Вибірвідповідних слів відіграє найважливішу роль і під час створення образівлітературних творів. Також необхідними джерелами інформації про персонажів єодиниці вторинної номінації – тропи та стилістичні фігури. Вони допомагаютьпередати читачеві те особливе бачення світу, яке закодоване в тексті йпритаманне авторові або його персонажу. З’ясовано, що для вербалізаціїчоловічого й жіночого образів В. Шевчук використав цілу палітру різних мовнихзасобів, насамперед описи, портретні характеристики персонажів, у створенніяких провідна роль належить назвам осіб, атрибутивам, а також елементаммовлення самих героїв – крилатим висловам, синонімам, антонімам, порівнянням,іншомовній та емоційно забарвленій лексиці. Схарактеризовано особливостівикористання цих мовних засобів для створення кожного з розгляданих образівзокрема. Простежено, що значну роль у створенні образів та їх дальшомусприйманні відіграє кількісне співвідношення зазначених елементів.Посилання
Арутюнова Н. Д. Язык и мирчеловека. 2-е. изд., испр. Москва,1999. 895 с.
Бугайчук К. Жіночі міфологічніобрази у творчості Валерія Шевчука.Волинь-Житомирщина : історикофілол. зб. з регіон. пробл. Житомир,2010. Вип. 20. С. 47–54.
Елисеева О. В. Замещающаяфункция символа как критерийвыделения символическогонаполнения концептов.Общественные и гуманитарныенауки. М., 2006. C. 100–104.
Кононенко В. І. Концептологія влінгвістичному аспекті.Мовознавство. Київ, 2006. № 2–3. С.111–117.
Потебня А. А. Мысль и язык.Слово и миф. М., 1989. 203 с.
Шевчук В. О. Жінка-змія. Львів,1998. 175 с.
Щепанська Х. А. Мовний образ,концепт, вербальний символ і їхфункціювання в художньому тексті.Лінгвістичні дослідження.2012. Вип. 33. С. 66–71.
Яковенко С. Гендернапроблематика в прозі ВалеріяШевчука. Волинь-Житомирщина :історико-філол. зб. з регіон. пробл.Житомир, 2007. Вип. 17. С. 39–48.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
