Синтаксичне перегрупування як механізм граматикалізації інфінітивної конструкції um + zu + інфінітив
DOI:
https://doi.org/10.35433/philology.2(90).2019.76-81Ключові слова:
інфінітивна конструкція, граматикалізація, синтаксичне перегрупування, прийменник, комплементайзер.Анотація
У статті досліджено механізм граматикалізації інфінітивної конструкції um + zu + інфінітив у німецькій мові. На основі досліджуваного матеріалу було визначено, що це синтаксичне перегрупування. Установлення закономірностей процесу граматикалізації окремих граматичних конструкцій, зокрема інфінітивної конструкції um+ zu + інфінітив, і форм їхньої інтеграції в певну граматичну парадигму зумовлює актуальність нашого дослідження. Розвиток конструкції um + zu + інфінітив відбувається через граматикалізацію в середині XVIII століття. Граматикалізація є складним і багатостороннім процесом, при якому значення будь-якого мовного елементу, слова або морфеми змінює свій статус із лексичного до граматичного. Це класичне розуміння процесу граматикалізації походить із роботи Антуана Мейє. Синтаксичне перегрупування – це процес, унаслідок якого комплемент в акузативі, який первісно залежав від прийменника um, розуміють як комплемент в акузативі, який залежить від інфінітива. Беручи до уваги окремі фази розвитку конструкції um + zu + інфінітив, можемо виділити три ступені граматикалізації um від прийменника до комлементайзера: Р → Р (синтаксичне перегрупування) → C.
Посилання
Гусев В. Ю. Целевые конструкции при глаголах движения : актанты или сирконстанты? Международный симпозиум "Типология аргументной структуры и синтаксических отношений". Тезисы докладов. Казань, 2004. С. 142–145.
Долгополова Л. А. Становлення і розвиток інфінітива у німецькій мові (VIII – XX ст.) : дис. доктора філол. наук. Київ, 2010. 432 с.
Майсак Т. А. Типология грамматикализации конструкций с глаголами движения и глаголами позиции. Москва, 2005. 479 с.
Di Meola C. Die Grammatikalisierung deutscher Präpositionen. Tübingen : Stauffenburg, 2000.
Diewald G. Grammatikalisierung: Eine Einführung in Sein und Werden grammatischer Formen. Tübingen : Max Niemeyer, 1997.
Göransson K. Е. Die doppelpräpositionalen Infinitive im Deutschen. Göteborg: Zacharissons Boktryckeri A–B, 1911. 362 s.
Lehmann Ch.New reflections on grammaticalization and exicalization. Wischer, Diewald, (eds), 2002.
Meillet A. Lʼevalution des forms grammaticales.Scientia, 12 (26). 1912.P. 386–400. Reprinted in: Meilett A. Linguistique histirique et linguistique generale. Paris, 1965.
PaulH. Deutsche Grammatik. Bd.4, Teil 4 (Syntax, 2. Hälfte). Halle. 1920.
Schmidt W. Geschichte der deutschen Sprache. Mit Texten und Übersetzungshilfen. Verfasst von Autorenkollektiv unter Leitung von Wilhelm Schmidt. 2. Aufl. Berlin : Volk und Wissen Volkseigner Verlag, 1970.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a) Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b) Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c) Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
