Жіночий світ у віршах Климентія Зиновієва

Анотація

У статті здійснено спробу дати уявлення про те, як змалював жінок у побутовому середовищі український поет кінця XVII – XVIII ст. Климентій Зиновіїв. Окрему частину творів він присвятив жінкам, яка так і називається ''Про жінок, усякого їхнього чину, тобто про добрих і про лихих'' і нараховує близько тридцяти поезій. Однак у ''жіночі'' вірші можна також зарахувати й понад десяток творів, присвячених чоловікам, розділ про яких іде одразу за жіночим і продовжує його. У творах Климентій Зиновіїв звертався до найрізноманітніших випадків із життя жінок, особливостей їхніх характерів і побутових звичок. Хоча, на перший погляд, може скластися враження, що поет продовжує мізогінну традицію щодо трактування жінки як гріховної й небезпечної для чоловіка особи, але насправді в багатьох віршах Климентій Зиновіїв висловлює своєрідні помірковані й часом навіть прогресивні погляди на питання шлюбу, материнства, стосунків у сім'ї тощо. Якщо ж поет різко засуджує жінку, то за ті самі гріхи та проступки він так само засуджує й чоловіка, а також вважає, що добра та благовірна жінка заслуговує на повагу й довіру від свого чоловіка. Образний арсенал у зображенні жінок у К. Зиновієва скупий, у текстах віршів переважає описовість, відсутні жіночі портрети та їхні індивідуальні характеристики. Проаналізувавши ключові поезії Климентія Зиновієва, присвячені зображенню жінки, можемо зробити висновок, що він мав досить різнобічні погляди щодо питання шлюбу та жіноцтва, що свідчить про високий рівень освіти, морального виховання й багатого життєвого досвіду поета. Виявлено, що у творах Климентій Зиновіїв відходить від усталених в епоху Середньовіччя норм трактування жінки як другорядної особи, а відводить їй місце поряд із чоловіком і здебільшого судить їх однаково, незважаючи на те що нерідко апелює до Святого Письма й висловлює стереотипні тези минулих епох. З огляду на сказане можна припустити, що вірші про жінок були написані в різні роки, а отже, і переконання поета могли змінюватися.